- здирця
- —————————————————————————————зди́рцяіменник чоловічого роду, істотадіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
здирця — я, ч., діал. Здирник … Український тлумачний словник
здирник — 1) (той, хто вимагає / домагається чого н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця Пор. експлуататор 2) див. хабарник … Словник синонімів української мови
хабарник — (особа, що бере хабарі), хапуга, хапун, хапко, здирник, здирця; кропив яне сім я (про чиновників, канцеляристів, які брали хабарі) … Словник синонімів української мови